У третій четвер травня всі українці на знак єдності вдягаються у вишиванки. Цьогоріч, попри карантин, свято буде ще яскравішим і ріднішим – ми намалюємо Дерево Роду!
Так повелося, що завжди, коли нам добре та гарно, ми вдягаємо те, що для нас більше, ніж просто одяг, – наші вишиванки. У них дівчата і жінки ще вродливіші, чоловіки – особливо мужні та стильні, діти – ніби янголята у чудових рукотворних шатах, пише Еспресо
Вишиванку творять з любов’ю, вкладаючи у кожен візерунок певний смисл, щирі думки і душу. У вишивальниць є багато традицій і обрядів перед власне процесом вишивання, тому що це – особлива творчість, у якій передається наша українська краса, наша душа.
Вишита сорочка – свого роду оберіг, символ здоров’я, добробуту та краси, щасливої долі й родової пам’яті, любові та святковості. Коли говорять, що людина народилася в сорочці, мають на увазі, що це – щаслива людина.
Цьогорічний День вишиванки – день Родоводу
“День Вишиванки 2020 присвячується українській родині та родоводу. Пандемія дала можливість зупинитись та осмислити, що насправді важливо – турбота про старше покоління та виховання освіченого, гуманного наступного, – вважають організатори свята, громадська організація “Всесвітній день вишиванки”.
“Закликаємо кожного присвятити карантинний період дослідженню власного роду. Формування дерева роду – не тільки захоплива справа, це – вкрай важлива складова повернення історичної пам’яті цілого народу. Розпитайте у старших родичів про своїх пра-пра, звідки вони родом, ким були і які насправді мали прізвища. Ви відкриєте для себе багато несподіваних фактів про примусові переселення, зросійщення, участь у визвольній боротьбі, репресіях, втратах родини під час голодоморів. Разом з тим, ви відшукаєте у своїх родоводах і видатних науковців, лікарів, митців, військових – родичів, які насправді були героями свого часу.
Також День Вишиванки – День Родоводу присвячуємо видатним українським родинам, кілька поколінь котрих робили значний внесок у розбудову української державності, культури, науки. Таким чином прагнемо заповнити пустку в інформаційному просторі і привернути увагу українців до того, що кожен український рід є частиною кореня, з якого виростає Україна”, – говорять організатори святкової імпрези.
Музика у відео: “Onuka”
Оргкомітет Всесвітнього Дня вишиванки
Світовий флешмоб нашої краси
У Всесвітній день вишиванки Світовий конгрес українців (СКУ) запрошує українців з усього світу долучитися до флешмобу. “Вражаємо світ красою і розмаїттям українських вишиванок! Долучайтесь до флешмобу СКУ: поділіться історією вишиванки на Facebook та позначте допис ґраткою #ДеньВишиванки #VyshyvankaDay”, – написали організатори святкового дійства на сторінці СКУ в Facebook.
Українки – про свою сорочку, яка найближча до тіла
Анжеліка Рудницька, співачка, художниця: “Вишиванка – це любов”
“У мене багато вишиванок і вишитих речей. Одні – абсолютно вжиткові сучасні вишиванки, які я одягаю без приводів, просто під настрій, а є справжні раритети – вишивані сорочки, привезені з різних регіонів України етнографами. Я їх бережу, милуюся ними, майже не одягаю, розуміючи, що це музейні експонати.
Історія однієї сучасної сорочки особливо щемлива – її вишивали донька і мама, якій діагностували важке захворювання. Щоб заробити гроші на лікування – вони вишили бісером гарнезну сорочку. Вона була дуже дорога, але мій коханий вирішив, що дівчат треба підтримати, а мене – порадувати. Так у моїй колекції з’явилася ще одна особлива сорочка. У ній багато любові і співчуття, які важливі для кожного з нас.
Люблю кожну свою вишиванку. І пам’ятаю кожну історію. Люблю дарувати вишиванки. Обожнюю, коли родина збирається у вишиванках. Тоді світ сяє радістю.
Вишиванка гріє, оберігає, надихає, наповнює світ красою, гармонією і любов‘ю. Якби не було вишиванок – життя було б значно безбарвніше. Коли зовсім немає сили чи погано – одягай вишиванку і сила прибуде.
Коли дуже добре – одягай вишиванку – хай світ стає ще яскравішим і барвистішим. Вишиванки – це кров нації, це наші прадавні письмена, обереги, сила пам’яті і візитна картка України. Вишиванка – це любов”, – так вважає Анжеліка Рудницька.
Людмила Чечель, журналістка, радіоведуча: Вишиванка – наша доля на полотні
“Вишиванка – код української нації. Безцінний спадок українців. Маю їх точно більше, як пальців на руках. Кожна з них дорога серцю і душі. Вже за тиждень дістаю зі скрині й одягаю по черзі. У кожної вишиванки своя історія. Одну з них вишила сама. Це не просто одяг – це наша доля на полотні”.
Лілія Цвіт, блогер, кулінарна майстриня, адміністратор жіночих спільнот у мережі: Вишиванка – свідчення того, що в українок золоті руки
“Для мене це ще одна ознака нашої української нації. Неповторна та особлива, з великою красою та глибоким змістом. Це ще одне підтвердження того, що українкам даровані Богом золоті руки, терпіння та натхнення творити красу. На День вишиванки буду пишатися нашими красунями в яскравих барвах вишиванки! І без зайвої скоромності – хизуватимуся своїм власним витвором”.
Галина Голубович, голова БФ Івана Омелянюка “Майбутня Волинь-Україна”: Вишиванка – це відповідальність за майбутнє
“Вишиванка – як код нації, дає особливі відчуття в будень і свята, це – приналежність до українського народу, його історії, культури і водночас – відповідальність за його майбутнє. Із 10 вишиванок, що є у мене, найдорожчі – бабусині 100-річні. Вони по-справжньому зігрівають душу і тримають золоту нитку роду. Це наш справжній спадок, наш рід і наше майбутнє”.
Сорочка – сукупність божественних енергій
“Сорочка – не лише частина нашого гардеробу, а певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини… Готова сорочка стає наче живою істотою, яка творить довкола себе особливий енергетичний контур, особливу ауру, що має гармонізуватися із тілом людини”, – пише Марія Чумарна, письменниця, дослідниця народної творчості, автор книжок “Код української вишивки” , “Вишивання долі”, “Тайнопис вишивки”.
Сорочка для українок – це, можна сказати, перше письмо, яким вони закарбовували свої мрії, сподівання і побажання. Кожен виток і стібок, зроблений на полотні, обов’язково був знаковим, ніс у собі величезне смислове навантаження. І, як часто це буває, те, що закладено в побажаннях і мріях, неодмінно здійснювалося.
Таку особливість приписують і сорочкам-вишиванкам. Згадаймо ще з казок: сестри вишивають своєму брату вишиванку, в якій він був практично непереможним. Таким своєрідним енергетичним “панцирем”, який має захищати нас від лихого і приваблювати гарне, і є наша вишиванка.
“Праукраїнці знали щось дуже глибинне і велике про потаємний зв’язок людини в її триєдиній природі зі своїм Творцем: фізичній, духовній і ментальній. Тому вся наша звичаєва культура закодувала цю прадавню мудрість. Бо уже при народженні дитини їй дарували символічну “сорочку” у вигляді чотирикутного відрізка білого полотна (полотно – від поля) і це полотно називалося крижмою (дорогою світла, благословенням чистотою любові). І “поле” новонародженої дитини мало бути чистим, готовим до ясного засіву долі”, – пише Марія Чумарна.