“Мамо, у мене все добре, зараз сідаю в літак”

0
85

Це було приблизно о сьомій годині вечора, а уже через дві години — страшна звістка, яка сколихнула не лише рідне село Ростика — Торчиновичі на Старосамбірщині, а й усю Україну…

Ми щойно розмовляли з Торчиновицьким сільським головою Зеновієм Припіним. Сім’я, на яку в одну мить звалилося страшне горе, живе по сусідству з ним. Хлопця знав змалечку. Каже, дуже світла, щира і добра дитина…, пише ВЗ

Найбільше прагнув реалізувати себе у житті. Це інші його однолітки — аби лиш день до вечора… Закінчивши школу, Ростислав вступив у Самбірський технікум економіки та інформатики. І хоч професія, яку здобув, мирна, юнак себе не бачив там… Казав: а що далі?.. Тому вирішив реалізувати себе у дитячій мрії і стати військовим льотчиком. Батьки не перечили, але глибоко сумнівалися у тому, що сам стане курсантом. А він поїхав і вступив — став курсантом. Три роки провчився. Рідні Торчиновичі в жалобі.