День апостола Андрія Первозваного широко відзначають 13 грудня. Саме в цей день християни звертаються до святого з щирою молитвою.
Святий Андрій був рибалкою, коли почався його апостольський шлях. Спочатку його духовним вчителем був Іоанн Хреститель, який пророкував про спасительну місію Христа. Іоанн направив рибалку до Спасителя. У Євангеліє сказано про те, що Андрій був першим з апостолів, хто пішов за Христом. Саме тому його прийнято називати Первозваним. Також Андрій привів до Бога свого рідного брата – Святого апостола Петра.
Євангеліє розповідає і про те, що після зішестя Святого Духа на апостолів Андрій проповідував вчення Христа на Сході. Був у Малій Азії, Фракії, Македонії, дійшов до Дунаю, далі пройшов узбережжя Чорного моря, Крим, Причорномор’я і піднявся вгору по Дніпру. Андрій зупинився в місцевості Київських гір близько 40 року після Різдва Христового та віщував заснування міста Києва:
«Чи бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, буде місто велике, і Бог поставить багато церков» — Апостол Андрій Первозваний
Апостол сам благословив цю місцевість і поставив на горах хрест. Далі святий Андрій пройшов до майбутнього Новгороду. Через землі варягів потрапив у Рим, де також багато проповідував. По поверненню до Фракії, у маленькому селищі Візантії, заснував Церкву Христову. Ім’я цього Великого святого пов’язує Константинопольську Церкву-Матір з церквою на Русі.
Апостол благословляв побудову багатьох християнських храмів та висвятив духовенство. Його молитвами зцілювалися хвороби і відбувалися чудеса, було безліч звернень до християнства, серед людей святий користувався особливою пошаною. Але, як і Христос, Андрій Первозваний прийняв мученицьку смерть розп’яття на хресті від язичників.
Мощі святого Андрія Первозваного знаходяться у Константинополі у храмі Святих Апостолів.
Молитва до святого апостола Андрія Первозваного, яку читають 13 грудня:
“Первозданний Апостоле Господа і Спаса нашого, верховний Будівничий Церкви Христової – всехвальний Андрію!
Заклик Христа іти за Ним Ти сприйняв з гарячістю й покинув свої сіті – все майно своє – та за Христом пішов навіки. Прославляємо і величаємо Апостольські труди Твої; зворушливо згадуємо Благословенний Твій прихід до нас та чесні стрaждання, які за Христа перетерпів; в розчуленні цілуємо Ікону твою; шануємо святу пам’ять Твою і непохитно віруємо, що Господь Бог є живий, жива також і душа твоя.
З Ним, Господом, Ти перебуваєш на Небесах і не перестаєш любити нас любов’ю, якою полюбив раніше, коли Духом Святим передбачив наше навернення до Христа Спасителя. Люблячи ж і тепер, підносиш свої молитви до Господа про потреби всіх нас – недостойних твоїх нащадків.
Святий Апостоле Андрію! Так ми віруємо і повсякчас сповідуємо, та з цією вірою Благаємо Господа Бога Спасителя Нашого Ісуса Христа, щоб твоїми молитвами він обдарував нас усім потрібним для спасіння й життя вічного.
Благай же, Андрію, Господа, щоб і кожний із нас нині шукав не земних вигод, але турбувався про ближніх своїх і скерував до Небесного, вічного.
Святий Апостоле Андрію! Маючи тебе за свого Опікуна й Молитовника, тішимо себе надією, що молитви твої завжди допомагатимуть нам перед Господом, Спасителем нашим Ісусом Христом, Якому належить слава, честь і поклоніння з Отцем і Святим Духом навіки вічні. Амінь”
