Дружина офіцера українських Сил ППО Віктора Сушкова, який віддав життя в бою за Україну 20 березня, розповіла про найбільші мрії Героя та про те, яким він був. Віктор просто обожнював військову справу, постійно навчався й від початку повномасштабної війни найбільше хотів побачити запуск українських протикорабельних ракет “Нептун”.
Про це дружина Героя, редакторка видання OBOZREVATEL Ірина Сушкова розповіла у сюжеті “Апостроф TV”. За її словами, вперше чоловік дізнався, що таке війна, ще 2014 року – коли бойовики, підтримувані державою-агресором, вторглися на Донбас. Віктор, який сам родом із Єнакієвого, підписав контракт і став на захист рідної землі.
Коли Росія вторглася в Україну вдруге, 24 лютого 2022 року, Віктор теж усвідомлював, що їде на війну, хоч і заспокоював дружину. У день загибелі, вранці 20 березня, він поговорив із Іриною за допомогою відеозв’язку, пообіцявши зателефонувати ввечері. Чоловік виконував бойове завдання в Охтирці на Сумщині, яку на той час бомбардували російські літаки. Місто чуло останній бій Віктора Сушкова. Більше дружині він не зателефонував.
Ірина розповіла, що понад усе її Герой мріяв про дітей. Також офіцер був цілеспрямованим і повністю віддавав себе улюбленій справі.
“Він дуже хотів поїхати за кордон на військові навчання, бодай якісь короткотривалі. Він завжди займався самоосвітою: вивчав англійську, зачитувався книжками про військову техніку, дуже любив це. Й часто казав, що мріє побачити, коли запустять “Нептуни”, – розповіла Ірина.
Ірина звернулася до всіх, хто так само, як і вона, втратив рідну людину на війні.
“Найбільше вони бажали б нам щастя. Треба зібратися із силами вже бодай тому, що вони віддали за нас життя! Вони пожертвували всім – мріями, майбутнім – тому ми просто не маємо права здатися”, – впевнена дружина “Охоронця неба”.
Зауважимо, що ракети “Нептун”, побачити які так мріяв Віктор, ЗСУ запустили вже за три тижні після його загибелі, вдаривши по російському крейсеру “Москва”. Флагман Чорноморського флоту РФ згорів у штормовому морі.
Віктор Сушков був родом із міста Єнакієве і вже раз втратив малу батьківщину через російського агресора. Він свідомо обрав шлях військового й пишався тим, що може захищати Батьківщину. Служив в одній із військових частин на Дніпропетровщині. У шлюбі з Іриною прожив лише дев’ять місяців.