Під’єднання ліжкомісць до кисню – це проблема, якою потрібно було займатися насамперед, але Україна її пропустила.
Про це заявив заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко в інтерв’ю інтернет-виданню “ГОРДОН”. За його словами, ситуація в листопаді “істотно поліпшилася й тепер він особисто займається цим питанням”, пише Обозреватель
“Міністерство охорони здоров’я, Кабінет міністрів на закупівлю кисневих станцій, кисневих концентраторів – усього, що пов’язано з киснем, – відправив субвенції в області. Цим фактично займаються голови обласних державних адміністрацій і місцева влада. Тому я змушений займатися тим, щоб вони швидше все це робили”, – сказав Тимошенко (чиновник є куратором регіонального напряму в ОПУ. – Ред.).
За його словами, в Україні щодня додається від 3 тис. ліжок із киснем, до цього показник був до тисячі.
До 20 грудня стоїть завдання забезпечити 80% ліжок киснем, сказав представник ОПУ, і це завдання здійсненне.
“Нині показник майже 50%, і ми його збільшуємо. Він не збільшується так швидко, як нам хотілося б, тому що ми ліжкомісця додаємо”, – пояснив він.
На запитання журналістки, чому українська влада не займалася цим питанням раніше, коли ситуація з COVID-19 була більш стабільною, і хто несе за це відповідальність, Тимошенко відповів так:
“Це солідарна відповідальність. Тому що МОЗ відповідальне за боротьбу з коронавірусом, але через те, що в нас триває децентралізація – з’являється двовладдя. До чого в підсумку це призводить? Немає відповідального, того, хто один відповідає за весь процес. Саме в цьому була вся проблема. Тому спільно з Міністерством охорони здоров’я почали все це об’єднувати”.
Тимошенко уточнив, що регіональною політикою тепер займається він, МОЗ централізовано відповідає за боротьбу з коронавірусом, і ці зусилля поєднали.
“Почали пушити цю тему і швидко проводити закупівлю та установку кисневих станцій”, – сказав він.
Заступник голови ОПУ пояснив, що в міру вивчення ситуації із забезпечення киснем він знайшов багато проблем. Наприклад, те, що контракти на установку кисневих станцій у регіонах було укладено тільки на наступний рік.
Чиновник припустив, що через зазначену проблему можливі кадрові перестановки. Водночас конкретних прізвищ він не назвав.
За інформацією заступника голови ОПУ, проблему з киснем відчула не тільки Україна.
“Згадаймо, що було навесні з ШВЛ, усі країни бігали й шукали їх… Їх не було ні в кого в такій кількості, яка потрібна для боротьби з коронавірусом. Потім виявилося, що ШВЛ необхідні для малого відсотка населення. Чому ми розуміємо, що така ж ситуація у світі? Тому що черга на кисневі станції, які не випускаються в Україні, це імпорт, така ж, як навесні була на апарати ШВЛ. Про якісь постачання можна домовитися на кінець січня, а так – лютий-березень. Така сама ситуація. Це стосується не тільки України. Усі країни нині стоять у черзі за кисневими станціями”, – пояснив Тимошенко.