Запорізький солдат Олексій Янін на позивний “Індіанець” загинув у боях за Маріуполь у ніч із 6 на 7 квітня.
Чоловік був чемпіоном України з кікбоксингу та чемпіоном світу з бойових мистецтв “муай-тай” (тайський бокс). Керівник спортивного клубу “Скорпіон” Сергій Рябухін згадує: Олексій почав опановувати тайський бокс, у 21 рік, пише Суспільне
“Чесно кажучи, в такому віці не починають опановувати професійний спорт. І, безумовно, людина вже складена фізично, фізіологічно. Йому було складно, не було такого, що Олексій прийшов і прям от все – ні. Він йшов важкий такий шлях, він хлопець впертий, настирливий, з характером. І він, напевно, років за три-чотири став давати результати. 2015-16 рік, він потрапив під скорочення на роботі. І, буквально, наступного дня прийшли з військкомату та вручили йому повістку, забрали його строковиком. І він потрапив одразу під Маріуполь”, – каже він.
Олексій воював там рік, після цього повернувся додому — каже Сергій Рябухін. Після повернення зі строкової служби відправився контрактником до полку “Азов”, й надалі служив у Маріуполі.
Фото зі сторінки Тамари Яніної
Кохана Олексія Яніна, Тамара, говорить: познайомилася з майбутнім чоловіком 17 березня 2018 року через соціальні мережі. Каже: їхні стосунки розвивалися швидко. Майже, за рік, як вони одружилися, завагітніла.
За її словами, чоловік дуже хотів дитину та радів, що в нього народився, саме, хлопчик, його назвали Назарієм. Після народження сина, Олексій пробув з родиною рік та 4 місяці. Далі знову повернувся на військову службу.
Фото зі сторінки Тамари Яніної
“Йому дуже тяжко було бути не на війні в той час, коли його хлопці стримували російську агресію. Він хотів воювати, він хотів помститися за смерть своїх побратимів. Останній раз ми ще з ним зідзвонювалися, коли в нього було ще поранення, але він вже ходив десь на милиці. Це була десь середина березня, можливо, 20-те число. Казав, що там пекло, що там гинуть люди й краще нам в тилу тут ніколи цього не бачити, що там робиться”, – каже вона.
Про смерть бійця повідомив давній друг. А потім патронатна служба батальйону “Азов”, – розповіла жінка.
“Я тільки зараз це розумію, бо тоді до мене це не доходило. Він мені, десь третього квітня вже писав: “Я намагаюсь вижити. Все, що я хочу – це тільки вижити та повернутись до вас”. Зараз я розумію, що він вже знав, що він з Маріуполя живим не вийде. Просто, він не хотів, напевно, мені казати”, – каже жінка.
Маленький хлопчик про смерть батька ще не знає, дружина Олексія хоче розповісти про це, коли дитина підросте. За словами Тамари Яніної, коли тіло її загиблого чоловіка зможуть привезти для поховання – не відомо. І зараз, навіть, немає гарантії, що його, взагалі, привезуть.