В’язання — різновид рукоділля, джерела якого йдуть у давнину. Спочатку люди плели полотна на руках. Згодом їм прийшла ідея використати спеціальні інструменти.
Так з’явилися перші в’язальні спиці й гачки, без яких вже неможливо зв’язати светр, шапку, шкарпетки або інший виріб. Сьогодні виробники пропонують великий вибір в’язальних інструментів, в якому рукодільниці або рукодільнику початківцям легко розгубитися. У поданій статті ви дізнаєтеся про основні види спиць, а також про те, як їх вибирати за розміром та матеріалом.
Види спиць для в’язання
Насамперед інструменти різняться за призначенням виробу. Виробники пропонують чотири види спиць:
- Прямі. У набір входять дві прямі спиці, один кінець яких трохи загострений, а на другому розміщується кулька або інший обмежувач. Залежно від довжини стрижня з їх допомогою можна в’язати шарфи та інші прямі вироби.
- Кругові. У набір входить пара укорочених спиць, з’єднаних волосінню або тросиком. Їх використовують при круговому в’язанні светрів, шапок, снудів тощо.
- Панчохи. У набір входить п’ять прямих стрижнів, у яких обидва кінці злегка загострені. З їх допомогою в’яжуть шкарпетки та панчохи.
- Допоміжні. У цю групу входять фігурні, укорочені та інші інструменти вив’язування кіс, кишень, пальців рукавичок тощо.
У розпорядженні в’язальниці повинні бути спиці різної товщини, довжини стрижня та волосіні. У продажу є в’язальні набори, до складу яких входять стрижні різного діаметру та знімні волосіні. Наприклад, для шапки знадобиться волосінь довжиною 40–60 см, для снуда чи шарфа — 80–100 см, для гумки на рукавах — 30–40 см.
Вибір в’язальних спиць за розміром
Якість светра, пледа або іншого в’язаного виробу залежить від щільності та еластичності полотна. Саме тому перше, чому потрібно навчитися початківцям, — вибір розміру спиць під пряжу. В ідеалі інструмент повинен бути в 1,5–2 рази товщим за нитку. Якщо він буде тоншим, то полотно виходитиме щільним і тугим, якщо товщим більш ніж у 2 рази — нечітким, об’ємним і пухким. Зазвичай те, які інструменти підходять до конкретної пряжі, виробник вказує на етикетці. Наприклад, до пряжі 800 м/100 г підійдуть спиці номер 1,5–3, 300 м/100 г — номер 3–4,5, 50 м/100 г — номер 9–15.
Не менш важлива довжина стрижнів. Якщо інструмент буде коротким, незручно в’язати широке полотно. До того ж у цьому випадку легко втратити петлі. Чим ширший виріб, тим довшими мають бути спиці. Необов’язково, щоб полотно вільно розміщувалося на волосіні. Воно може утворювати кілька складок. До того ж занадто довга волосінь або трос гнеться, а потім рветься в місці згину. Саме тому рукодільниці потрібно мати під рукою спиці різної товщини та довжини. Одними вона може в’язати, наприклад, горловину, іншими — «тушку», третіми — резинку на рукавах.
Вибір в’язальних спиць за матеріалом
В’язальні спиці розрізняються і за матеріалами. При їх виробництві найчастіше використовують дерево, метал, бамбук або пластик. Матеріал впливає не тільки на міцність або довговічність інструменту, але і на комфорт в’язання. Наприклад:
- Перевагою алюмінієвих спиць є гладка поверхня, тому з ними легко в’язати акрилові та вовняні вироби. М’яка і пухка нитка вільно ковзає поверхнею інструменту, не напружуючи нитку і руки в’язальниці. До того ж алюмінієві стрижні складніше зламати чи погнути.
- Легкі пластмасові спиці також відрізняються гладкою поверхнею. З їхньою допомогою зазвичай в’яжуть великі та об’ємні речі. Крім гладкості, до переваг пластмасових виробів відносять вартість, гнучкість та довговічність.
- Дерев’яні та бамбукові інструменти підходять для ажурного в’язання, а також для в’язання з віскозної або шовкової пряжі. Вони мають шорстку поверхню, що зручно при використанні слизької нитки. Крім того, легкі дерев’яні та бамбукові спиці не напружують руки, тому рекомендовані для в’язальниць-початківців.
Якісні інструменти — гарантія швидкого та комфортного в’язання. Саме тому перед тим, як почати освоювати нову навичку, бажано вивчити рекомендації щодо того, як їх підбирати.
