Мешканцю Голої Пристані Георгію Саніну було 85. На жаль, пенсіонер потонув внаслідок підриву російськими терористами Каховської ГЕС.
Про це пише 24 канал, посилаючись на Платформа пам’яті Меморіал
Чоловік загинув на окупованій Херсонщині. Родичі розповіли його історію.
Історія пенсіонера з Голої Пристані
Георгій Михайлович народився в селі Красному Скадовського району Херсонської області. Після закінчення школи пішов до армії.
Далі, вже після служби, одружився з дівчиною з сусіднього села – Зінаїдою. Подружжя переїхало у Голу Пристань. Там побудували дім, ростили двох доньок.
Георгій був професійним столяром, окрім того, працював водієм. На пенсії підробляв таксистом. Разом з дружиною мав теплицю. Сім’я вирощувала огірки, помідори та ранні сорти картоплі.
Місто, де мешкала родина, російська армія окупувала ще в перші дні повномасштабного вторгнення. Подружжя не хотіло виїжджати.
Дружина Зінаїда хворіла. Через окупацію належного доступу до медицини не було, тож восени 2022 року жінка померла. Сім місяців по тому загинув і чоловік.
Георгій Михайлович був маломобільним та погано ходив. Тому рятуватися від великої води йому було вкрай складно.Обидві доньки кілька днів сиділи на дахах сусідських будинків, поки їм вдалося евакуюватися.
Георгій був хорошим, чуйним, доброзичливим. Радів народженню внуків, дочекався правнуків, часто з ними грався. Дідусь розповідав нам про жахіття, які довелося пережити місцевим під час окупації: постійні вибухи, обстріли, незгідних катували, вбивали, у людей викрадали автівки. Ціни на продукти виросли, їх привозили з Росії. Людей змушували брати російські паспорти. Окупанти перетворили наше гарне туристичне містечко на руїни, – розповіла дружина онука Георгія Тетяна.
Додала, що з першого дня після теракту на ГЕС шукали родичів. Обдзвонювали знайомих, переглядали списки евакуйованих, однак, Георгія Михайловича ніде не було.
17 червня, коли спала вода, його тіло знайшли біля будинку. Вдалося швидко дістати труну і поховати дідуся ще до комендантської години. Добре, що так, бо коли приїжджають “оті”, загиблих збирають, вантажать і везуть в Раденськ, де закопують у загальну могилу, – зазначила Тетяна.
Георгія Саніна поховали поруч із дружиною на місцевому цвинтарі. У нього залишилися дві доньки, четверо внуків та п’ятеро правнуків.