За місяць війни українські бійці на Миколаївщині вже відбили декілька = найбільших ворожих атак.
Голова Миколаївської ОДА Віталій Кім повідомив УНІАН, чому українському народу можна надіятися на швидке завершення війни з ворогом та у чому полягає “феномен Чорнобаївки”.
Зараз ми чуємо про те, що українські війська дедалі частіше йдуть контрнаступ. 24 березня ви заявили, що ЗСУ відтіснили окупантів до кордону Миколаївської та Херсонської областей. Розкажіть докладніше про успіхи у цьому напрямі.
З початку повномасштабної війни російські війська доходили до Вознесенська. Вони розміщувалися на північ від Миколаєва, між населеними пунктами Нова Одеса та Баштанка. У цьому районі було багато сил ворога. Але ЗСУ їх звідти видавили – обстріляли та вигнали. І зараз всі війська знаходяться або на схід, або на південь від Миколаєва.
Якщо говорити про Миколаївську область. Єдиний населений пункт зараз, який можна назвати проблемним, — це Снігурівка. Вони зайшли туди зі Сходу.
Наскільки сильно окупанти обстрілюють сам Миколаїв?
Якщо говорити про обстріл саме ракетами, це не відбувається з якоюсь періодичністю. Обстріл триває. Буває, пропустять день, а буває прилітають відразу чотири ракети. Вони не передбачувані у своїх діях.
Мені складно судити, як у нас порівняно з іншими регіонами, наприклад, з Харковом. Можу сказати, що російські крилаті ракети потрапляють у будівлі та повністю їх руйнують.
Цієї ночі у нас добре відпрацювало ППО. Безпосередньо у місті не було серйозних ушкоджень. В області продовжуються бойові дії. На жаль, є поранені.
Також 24 березня у нас збили ще одну крилату ракету. Збивати по одній крилатій ракеті за ніч уже стає миколаївською традицією.
Який відсоток населення виїхав із регіону у зв’язку з бойовими діями?
На сьогодні приблизно третина населення виїхала. Евакуація відбувається. Хоча, скоріше, це не евакуація, а просто бізнес надав автобуси та сплатив паливо.
У нас є маршрути для всіх бажаючих, які хочуть залишити місто та область. Їх штук п’ять. Днями я зустрічав один із них. В автобусі не було стоячих, навіть були вільні місця. Більше того, за моїми спостереженнями частина миколаївців, які раніше виїхали, зараз повертаються в місто.
А чи вдавалося відкрити коридори для евакуації громадян із окупованої Херсонської області до Миколаївської області?
Так. Виїжджали. Цього тижня, на тому були. Автомобілями із дітьми випускали. Тобто коридори були, але зараз їх повністю закрили. Жодні гуманітарні вантажі на окуповану територію Херсонської області окупанти не пропускають.
Українські захисники вже десять разів завдали ударів по ворожих позиціях на Херсонщині. У чому полягає “феномен Чорнобаївки” і чому історія постійно повторюється?
У Чорнобаївці знаходиться аеродром, який окупанти зайняли буквально у перші дні війни. Вони почали звозити туди техніку та готувати опорний пункт для подальшого просування. Зокрема, завезли гелікоптери, РСЗВ “Град”, РЕБ, ППО тощо.
Їх почали обстрілювати наші сили, бо окупанти там, як на долоні. Вони почали звідти відходити. Але вони не встигають відходити і їм постійно прилітає. Думаю, наші військові пристріляли крапку, тож тепер легше по них потрапляти. Поки окупанти там не будуть повністю знищені, або вони звідти не поїдуть, історія повторюватиметься.
За вашими оцінками, коли ворога вдасться прогнати з Херсонщини?
Оцінки ситуації повинні давати військові сили, тому що вони мають оперативну інформацію, дані. Я впевнений, що ми гнатимемо окупантів доти, доки не звільнимо всю нашу українську землю. Разом із Кримом.
Не вважаю, що Херсон захопили. Вони захопили лише територію. Підтримка України у Херсоні – понад 90%. При цьому херсонці дуже сміливі, відкрито кажуть окупантам “ні”. Ми бачимо, що вони не визнають росіян. На співпрацю із росіянами йде дуже мало людей. І росіяни також це бачать.
Вони всі зрозуміли, щойно почали сюди йти: як до них ставляться і які у них перспективи. Питання в тому, що керівництво не дає їм такої команди, і вони думають, як вийти із ситуації. Я думаю, що їх доведеться змушувати виходити звідти.
24 березня вся Україна підбивала підсумки місяця повномасштабної війни. Які висновки за цей місяць ви зробили?
За підсумками цього місяця можу сказати, що Україна – найкраща країна у світі. Ми – форпост демократії. Того, як ми зустріли окупанта, ніхто не чекав, навіть ми самі. Тому те, що зараз сталося, те, як ми обстоюємо свою незалежність та свободу, — історичне об’єднання країни. Далі ми станемо лише сильнішими.
Як ви вважаєте, росіяни зробили якісь висновки?
Це однозначно. Це видно навіть з їхнього ЗМІ, які транслюють вже зовсім іншу історію. У РФ вже намагаються готувати росіян: “Ви не розгромно програли, а так було заплановано”. Іншими словами, у РФ розуміють, що ні первинні, ні вторинні цілі “спецоперації” не досягнуто. І тепер їм треба подумати, як із ситуації виходити.