Минуле кожної країни унікальне й об’єднує людей, які в ній живуть. Тому часом прості та звичні для представників однієї держави речі в інших викликають подив.
Стосувалося це і Радянського Союзу, який довгий час був “закритий” для більшості країн. Добірку речей, звичок і традицій із СРСР, про які не знали за кордоном, склало видання Mixnews.
Піонербол
Цей спрощений варіант волейболу з’явився у 30-х роках. Водночас у турецьких та іспанських готелях діти з пострадянських країн іноді досі дивують персонал, граючи в свою загадкову гру.
Довірчі турнікети
На перший погляд вони зариті, чим створюють у людини ілюзію повної свободи й безпеки. Але за будь-якої спроби “незаконного” проникнення їхні “щелепи змикаються на тілі порушника.
Варене згущене молоко
Карамелізоване концентроване молоко було і в супермаркетах за кордоном – у відділах усіляких інгредієнтів для кондитерських виробів. Але на смак, вигляд і запах це зовсім не те, що згущене молоко, яке радянські господині самі три години варили в каструльці, а потім відшкрібали від стін і стелі на кухні.
Онучі
Те, що про них не знали за кордоном – це навряд, тому що онучі ще після Другої світової використовували в армії Німеччини та Фінляндії. Але пізніше там від них відмовилися на користь черевик із високими берцями і носками. А ось у пострадянських країнах їх іноді використовують і досі.
Посидіти на доріжку і постукати по дереву
Перший забобон наголошував, що якщо всі члени сім’ї перед від’їздом сядуть і помовчать хвилинку, то поїздка буде вдалою. А згідно з другим люди, ненароком висловивши якесь своє бажання вголос, одразу ж стукали по дереву: адже воно “чортів відлякує”. Народжені в СРСР не тільки вірять у ці прикмети, а й прищеплюють іншим поколінням.
Банний віник
Автори добірки підкреслюють, що лазні є у багатьох народів, але банні віники нібито були тільки в СРСР.
Березовий сік
Його у Радянському Союзі заготовляли не тільки для себе, але й налагодили масове виробництво, продаючи у трилітрових банках. Як видно, ця традиція збереглася досі – в супермаркеті зараз теж можна купити пляшку березового соку.
Квас
Цей напій, який втамовує спрагу, іноді й сьогодні, як у СРСР, продають на вулицях міст із великої жовтої бочки.
“Ретона”
Пральна машинка, яка важить 300 грамів, практично не “з’їдає” електроенергію і не заливає сусідів знизу, народилася саме в СРСР: “кладеш її у тазик із водою і брудною білизною, додаєш прального порошку – і відпочивай”.
Насіння
Як люди примудрилися ввести до рангу давньої національної традиції поїдання насіння соняшнику, який завезли в СРСР років двісті тому, залишається загадкою, зазначають у матеріалі.
Авоська
“Невідомо, коли первісна людина вперше здогадалася з’єднати сухожилля тварин так, щоб вони утворили порожнисту ємність, яку можна покласти в кишеню на випадок, якщо раптом дорогою з роботи ти вистежив чергу за дефіцитною ковбасою. Зате відомо, як з’явилася назва улюбленої радянськими громадянами сумки. Вперше вона прозвучала в монолозі Райкіна у 1935 році. “А ось це авоська, – говорив його персонаж, розмахуючи перед глядачем вищезазначеним предметом. – Авось-ка. Я в ній що-небудь сьогодні додому принесу”, – йдеться у повідомленні.
“Що? Де? Коли?” і КВН
Вікторин та змагань на телебаченні багато, але лише ці дві гри нібито є оригінальними проєктами – придуманими в СРСР.
Гречка
У Європі та США, стверджують автори добірки, крупу продають у магазинах “біологічної” їжі, гречка в них непросмажена: “зелена, подрібнена і ні на що не годиться”, на відміну від того, як її придумали готувати в СРСР.
Двері, що відкриваються всередину
Легенда про те, що в СРСР двері квартир відкриваються всередину, щоб КДБ було зручніше вибивати їх під час арешту – лише легенда. Правило про двері “всередину” в “хрущовках” пов’язано, насамперед, саме із безпекою. Було потрібно, щоб після початку масової евакуації абсолютно у всіх квартирах двері могли відкритися одночасно вільно, аби не заважали один одному.
Розсіл
Маринаду з овочів в інших країнах вистачало, а от простого огіркового розсолу, як в СРСР, не було ніде.
Зеленка
Чарівним “засобом від усього” у пострадянських країнах користуються і зараз за принципом: помасти – і все пройде.