“Смачного!” міністри Володимира Зеленського “скрутили” реформу харчування в ЗСУ

0
486

252 українські військові частини не годуватимуть за новою системою харчування. Їжу поставлятимуть приватні компанії-аутсорсери – підприємства, які готували для військових.

106 військових частин ЗСУ, які встигли перевести на нове харчування, складуть контракти з постачальниками 1 січня 2021 року – після торгів, – пише Газета.юа.

Кабінет міністрів України, за пропозицією Міноборони, уніс зміни до постанови КМУ від 28 грудня 2016 р. № 1026. Урядова постанова від 21 жовтня 2020 р. № 1042 дозволяє закупати готові страви у приватних підприємців.

Про це 11 листопада на пресконференції в Укрінформі розповів заступник Міністра оборони України Ігор Халімон.

“За новою постановою залишають слово “Каталог”, але відкидають контроль за складом та кухарями”, – каже Діана Петреня з Офіса реформ, яка розробляла систему харчування українського війська.

"За новою постановою залишають слово Каталог, але відкидають контроль за складом та кухарями", - каже Gazeta.ua Діана Петреня з Офісу Реформ, яка розробляла систему харчування українського війська.

Що було?

З 2008 до 2015 року українську армію забезпечували провізією компанії-аутсорсери. Це були приватні підприємства, що безоплатно орендували приміщення їдальні на рік. Якість приготованих страв не контролювали з боку керівництва військової частини. Із початком війни ця система виявилась неефективною.

“На початку російської агресії аутсорсери відмовилися їхати в зону АТО, щоб готувати наших солдатів. Тим паче до орендованих їдальнь вони ставилися абияк, бо займали їх лише рік. Тобто їм було байдуже, що може з’витися цвіль чи все брудне”, – каже Юрій Бірюков, волонтер та радник 5-го президента України Петра Порошенка.

106 військових частин ЗСУ, які встигли перевести на нове харчування, складуть контракти з постачальниками 1 січня 2021 року – після торгів.

Як з’явився Каталог?

Змінювати систему харчування почали з 2016-го. За зразок взяли систему харчування військ країн північноатлантичного альянсу.

Перелік позицій розширили із 30 до 400 — додали фрукти, овочі й молочні продукти.

Щоб їжа всім була до вподоби, запровадили шведський стіл.

У березні 2017 року ЗСУ почали переводити на нову систему харчування. Закупили техніку та ремонтували кухні.

“На складах досі стоїть закуплена нова техніка та кухонне приладдя. З ними все буде нормально, бо це армійський склад. Суми сягають 10 мільйонів гривень”, – каже Бірюков.

В українських частинах з’явилися військові кухарі, що мали їздити та готувати солдатів на місці їх дислокації.

Діана Петреня розповідає, що сам каталог насамперед комп’ютерна програма, яку розробили спеціально для ЗСУ. Вона полегшує взаємодію начальника продовольчого відділу, комірника та фінансистів.

“Кошторис продуктів каталогу зафіксований в договорі з постачальником. Меню закладають на тиждень з чіткої кількості кілокалорій, що має вживати боєць. Наприклад десантник на виїзді, має їсти більше, ніж той, хто в частині”, – каже Діана Петреня з Офісу Реформ.

З 2008 до 2015 року українську армію забезпечували провізією компанії-аутсорсери. Це були приватні підприємства, що безоплатно орендували приміщення їдальні на рік. Якість приготованих страв не контролювали з боку керівництва військової частини. Із початком війни ця система виявилась неефективною.

Як він працював?

“Меню формували наступним чином – для прикладу візьмемо обід. Начальник продовольчої служби закладав в меню борщ і програма відразу розраховувала кількість калорій та продуктів на одну тарілку для окремого солдата. Після цього залишки калорій розподілялися на другу страву де мало бути м ясо чи риба, гарнір, салат та смаколики. Таким чином автоматично розраховували кількість калорій, які має споживати солдат на добу”, – каже Петреня.

Після – формували замовлення продуктів на тиждень. Це був чіткий список продуктів. Вони йшли до військових частин із сертифікатами відповідності та згідно із нормативами перевезення певних товарів.

“В документації було прописано яка машина як і що має везти. На контрольно-пропускному пункті проводили первинний огляд: чи все збігається. Наприклад одного разу нам привезли масло жирності 60% відсотків, замість заявлених 70. Всі частини його повернули, а постачальник мав компенсувати нам цей товар”, – розповідає Петреня.

Оглянувши привезені товари комірник заповняв документацію, вносив до бази чеки та документацію. Все контролювали завдяки цій програмі.

Піднайм підприємців для забезпечення армії дуже небезпечно в умовах війни. «Ми воююча держава. Людей, що готують від компаній аутсорсерів ніхто не контролює. Завдяки маленькому флакончику можна вивести зі строю цілу військову частину і крайніх не знайдемо ніколи. Це дуже небезпечно. Прикладом «Південний регіон», це була фірма «Артек-союз», яка мала російську назву «Союз-Артек». Так ось вони годували Чорноморський флот РФ теж», - каже Юрій Бірюков.

Що тепер?

Заступник Міністра оборони України Ігор Халімон в інтерв ю Укрінформу каже, що аутсорсинг не можливо викреслити через брак місць – необхідно виділити додаткові 3800 посад. Додає, що військові частини не мають готових та відремонтованих кухонь і їдалень.

Розробники реформи запевняють, що це відмовки, бо в ЗСУ вистачає всього – і місць і коштів. Треба лише запустити зміни.

“Нова система харчування дійсно вимагає введення посад військових кухарів та комірника. Насправді реформа передбачала скорочення посад, що не відносяться до військової служби, тобто бухгалтерів, юристів тощо”, – каже Ігор Бірюков.

Піднайм підприємців для забезпечення армії дуже небезпечно в умовах війни.

“Ми воююча держава. Людей, що готують від компаній аутсорсерів ніхто не контролює. Завдяки маленькому флакончику можна вивести зі строю цілу військову частину і крайніх не знайдемо ніколи. Це дуже небезпечно. Прикладом компанія “Південний регіон”, це була фірма “Артек-союз”, яка мала російську назву “Союз-Артек”. Так ось вони годували Чорноморський флот РФ теж”, – каже Юрій Бірюков.