В Бахмуті смерть чи каліцтва від випадкового снаряду стали моторошною буденністю, але люди знаходять причини залишатись
Росіяни за будь-яку ціну намагаються взяти місто. Регулярна армія, а також найманці, тактикою “гарматного м’яса” проводять штурм за штурмом. Стрілецькі вогневі контакти в 20-50 метрів, а то й ще ближче, тут вже стали буденністю. Окрім цього, ворог, в звичній для себе манері, артилерією і танками щогодини розбирає житлові квартали міста на цеглу, йдеться в ТСН.
Захисники Бахмута тримають оборону міста фактично понад півколом, бої точаться на півночі, на сході, на півдні і на південному- заході. Щільність російського вогню тут така, що максимум,коли не чутно розривів важких “Калібрів”, це секунд 30-40. Ворог підійшов настільки близько, що з горішніх поверхів будинків вже видно передові позиції російських військ. “Вони хвилями-хвилями, як насипемо їм, то вони трохи затихають, а потім знову. Тихо не буває, постійно гепають, хіба що так, годинки з четвертої ранку до шостої, і то десь щось пострілює, тихо тут не буває майже ніколи”, – кажуть військові.
Нині просто пройтися вулицею в Бахмуті – означає зіграти в піжмурки зі смертю. “Що зліва стріляють, що справа стріляють, кругом стріляють. Вже знаєш з чого стріляють, куди стріляють, звідки стріляють”, – каже місцевий чоловік.
В місті досі залишаються кілька тисяч цивільних, найбільше їх можна зустріти в місцевих “Пунктах незламності”. “Пробрався, переправу обстрілюють, я з-за Бахмутки, дуже напружено. Там капєц, там валять без розбору, сидимо як миші”, – розповідають присутні у пункті.
Просто дійти сюди цілим і неушкодженим, це уже велика вдача. Найчастіше люди приходять, аби зарядити гаджети. Окрім цього, тут можна поїсти гарячої їжі. Пригоститись кавою, чаєм, солодощами. Подивитись новини – по телебаченню чи просто поспілкуватися.
Часто люди звертаються за ліками, а буває, що приходять – поранені. “У нього шию осколком розрізало, рвана рана шиї була. Наклали пов’язку і відправили до Константинівки. Вчора жінка приходила, палець відірвало, ми наклали пов’язку, далі знеболювальне, викликали медиків, теж відвезли до Константинівку”, – розказують працівники.
В Бахмуті є ще одна точка незламності – місцевий базарчик, Росіяни спалили всі магазини, але є ще кілька прилавків. “Військові дали мені бронік, щоб мене не прострелили. Нас уже “Градом” накрило, не один раз, машину розбило, 2 магазина згоріло в мене, хата теж, 14 бутиків згоріло, але я тут, я в Бахмуті”, – каже місцева підприємиця Олеся.
В Бахмуті смерть чи каліцтва від випадкового снаряду стали моторошною буденністю, але люди знаходять причини залишатись, серед таких – віра в українських військових. “Ми його любимо, ми його відбудуємо, ми будемо з нуля будувати його, розумієте, по цеглинці, ну ми його відбудовувати, люди повернуться, я знаю, що буде все гаразд! Україна переможе”, – кажуть місцеві.