У Маріуполі загинув знаменитий на Волині футбольний тренер Віктор Ткачук. Він вивіз свою родину у безпечне місце, а сам залишився у місті допомагати людям. Сусіди поховали спортсмена у дворі будинку.
Про смерть тренера дізналися випадково
Поховати 53-річного Віктора Ткачука на батьківщині у місті Берестечку Волинської області не змогли. Він загинув у Маріуполі, місті, яке окупанти перетворили на пекло. Вивезти навіть тіло звідти неможливо, пише Обозреватель
Люди змогли тільки вирити могилу у дворі дому, поховати й встановити хрест. “Тільки після війни, коли Маріуполь буде наш, ми зможемо поїхати туди і вклонитися біля могили Віктора Григоровича”, – зітхає його давній друг Анатолій Романовський.
Про те, що спортсмен і тренер Віктор Ткачук загинув, сім’я дізналася випадково. Хтось із земляків в Італії на одному з каналів побачив сюжет, у якому йшлося про загибель спортсмена.
“Там повідомляли, що він гасив пожежу в одній із багатоповерхівок, і його вбив снайпер. Його тіло знайшли в тому ж районі, де він і жив. Що там було насправді, ми не знаємо. Дружина зв’язувалася зі знайомими, які залишилися там. Але говорити правду по телефону вони бояться”, – каже Романовський.
“Вони пережили там 2014 рік, він думав, що постріляють – і все заспокоїться, он Макрон до Путіна поїхав, тож домовляться. А коли війна вже почалася, ми зателефонували. Я кажу, Вітю, бери сім’ю і приїжджайте сюди. А він відповідає: “Вже кулі свистять, ми на підлозі лежимо, пізно їхати”. Але свою сім’ю – дружину та двох синів – він зміг якось вивезти з Маріуполя. Вони поїхали до Польщі. А сам залишився”, – каже Анатолій.
Деякі його знайомі кажуть, що він залишився допомагати людям: гасив пожежі, добував їжу, шукав воду.
Його сім’я разом із ним переживала війну. У Польщі, молодший 12-річний син постійно намагається економити їжу. Каже, що треба з’їсти не все, а щось відкласти на завтра, а раптом нічого буде їсти. Маріупольський голод назавжди залишиться з ним.
