«Іоан Хреститель охрещував водою, через це й день називається Івана Купала», – зачасту саме так трактують назву свята 7 липня.
Насправді ж Різдво Іоана Предтечі та «Івана Купала» – це два абсолютно різних свята, християнське та язичницьке, які за іронією долі святкуються один біля одного, розповідає Православна Церква України.
7 липня (24 червня ст.ст.) Православна Церква святкує Різдво святого пророка Іоана, Предтечі і Хрестителя Господнього. Його день народження за пів року до Різдва Спасителя, його місією було прийти у цей світ і підготувати людей до пришестя на землю Христа, «навернути серця батьків до дітей, і непокірних – до мудрості праведників, щоб приготувати Господеві народ звершений» (Лк. 1: 17).
Різдво Іоана Хрестителя має велике значення для кожного християнина і взагалі не стосується ворожінь, пошуків «чарівної квітки» папороті чи стрибків через багаття – прийнятих і звичних правил язичницького «свята Івана Купала».
Хто ж такий «Іван Купало» і де він взявся?
У 1830 році Микола Гоголь створив «Вечір проти Івана Купала». Та ще двома століттями раніше це свято мало взагалі не таку назву. Ба більше: загалом не існувало жодного божества, на честь якого могли б назвати ці язичницькі гуляння. Вперше «Купало» згадується у Густинському літописі XVII століття. За припущеннями істориків, з’явився він через похибку літописця, який подумав, що спосіб святкування («купання», «купайла») це ім’я божества.
Язичники поклонялися сонцю, тому логічно, що їхні масові ігрища та обряди «очищення» вогнем і водою відбувалися наприкінці червня, у день літнього сонцестояння. Через те, що вони дотримувалися григоріанського календаря святкування відбувалося на початку липня.