У столиці попрощалися з “Тенгрі” – спецпризначенцем, снайпером-розвідником, свою роботу воїн виконував тихо, але дуже професійно.
Навіть після загибелі снайпера-розвідника імені «Тенгрі» не розсекречують. Але те, яким він був і скільки зробив задля України та її незалежності – мають знати всі, йдеться в ТСН.
Поруч із Михайлівським золотоверхим собором збираються бійці з різних підрозділів, бо немає такого, в якому б не знали про «Тенгрі». Його знали і ним захоплювалися, а керівники спецоперацій – зверталися до нього за порадами.
«Моїм хлопцям було за честь, коли була можливість із ним разом попрацювати, бо зазвичай він працював сам. Ми дійсно цим пишалися, тому що ми вважали, ну раз «Тенгрі» бере тебе на роботу – значить ти дійсно крутий», – каже військовий “Смайл”.
Спецназ, снайперська розвідка псевдо «Тенгер» на війні з самого початку. Але на кадри камери ТСН він потрапив лише раз – у листопаді 2014 року, коли його батальйон воював на позиціях під Новим Троїцьким. Сам «Тенгер» ніколи не був оприлюднений. Про нього немає жодної згадки в ЗМІ, немає його фотографій у соцмережах, і навіть зараз, після його смерті, ім’я «Тенгер» неможливо розшифрувати.
«Він зробив багато хороших військових речей. Він був одним із тих людей, які ніколи не виставляли напоказ те, що він робив і що він робив. Він нікому не розповідав, він просто завжди був там, де мав бути, і він виконував свою роботу, «Бамбук», — сказав воїн. Він успішно виконав найбільшу кількість важких і небезпечних бойових завдань. «Тенггер» знищив окупантів на сході, а коли почалося повномасштабне вторгнення, одразу відбили натиск росіян з товаришами в районі Києва.
А після звільнення «Тенгрі» повернувся знову на Схід. Кілька днів тому він отримав важке поранення і лікарі три дні боролися за його життя, але врятувати розвідника не вдалося. “Тенгрі” називають легендою російсько-української війни. Усе, що він робив, було за межею людських можливостей. Воїн, який не знав страху, який майже не відпочивав, але ніколи не скаржився на втому, розповідають побратими. Це Герой України, але за життя він так і не встиг офіційно отримати це звання.
«Я думаю, що всі тут присутні, усі, хто був на фронті, хто знають реальні справи, його реальні справи, просто можуть вимагати, аби йому присвоїли звання Героя України. Це людина, яка безперечно цього достойна», – переконує “Тайра”.