Вчені з Японії з’ясували, що лицьові щитки не захищають від повітряно-крапельної передачі коронавірусу.
Було вичено динаміку потоку повітря, що виникає під час чхання і кашлю інфікованого, поруч із обличчям людини.
Під час чхання в повітрі утворюються вихори кільцеподібної форми, які формуються при різкому викиді аерозолю з круглих отворів. Вихор захоплює краплі і частинки, зважені в повітрі, зокрема й віруси.
Віруси можуть подолати дистанцію в один метр зп 0,5 – 1 секунду, проникаючи за верхній і нижній край щитка. Якщо носій щитка вдихне, то краплі х вірусом потраплять в органи дихання.
Учені зробили висновок, що лицьові щитки можна вдосконалити так, щоб зменшити потік повітря, що потрапляє в них.