Вивезли озброєння у ворога з-під носа: у Житомирі українські мисливці у другий день війни врятували понад тисячу ракет

0
510

25 лютого, на другий день повномасштабного вторгнення, семеро житомирських воїнів зняли з носа ворога понад тисячу патронів. З двома вантажівками вони дісталися до арсеналу, який уже за кілька кілометрів був на позиції російської армії.

Про це йдеться у сюжеті “Факти ICTV“. Зазначається, що серед врятованих боєприпасів були ракети та комплектовання до таких сучасних видів озброєння, як “Стугна-П”, “Корсар”, “Нептун” та “Вільха”, пише Обозреватель

У Житомирі українські мисливці у другий день війни врятували понад тисячу ракет

Організував усе житомирський мисливець Віктор Олійник.

“Я прийшов до своїх хлопців і кажу: Хлопці, є робота, але робота дуже ризикована. Пояснив їм ситуацію, і всі сказали однозначно, що їдемо”, – пригадує Віктор.

“Коли війна в країні, може прилетіти в будь-який момент. Ми розуміли, що є небезпека, що можемо не повернутися, проте ми поїхали”, – каже інший житомирянин, Дмитро Мосійчук.

Вони знали, на ці цехи вже полювали росіяни. Через імовірність захоплення та ракетні удари по військових об’єктах, були мізерні шанси навіть дістатися до підприємства. Але вони доїхали і почали вантажити.

У Житомирі українські мисливці у другий день війни врятували понад тисячу ракет

У Житомирі українські мисливці у другий день війни врятували понад тисячу ракет
Загроза була не лише із неба, оскільки під час перших рейсів екіпаж на своєму шляху зустрів російську ДРГ.

“В принципі, ми вже повинні були по них стріляти, але було незручно, тому що водій сидів збоку. Ми по рації одразу передаємо фурі: “Сергій, дави їх”. І Сергій на повороті затискає цей бус – і ми колоною проходимо на швидкості. Чудо відбулось”, – розповів Вадим Олійник.

250-кілограмові снаряди до “Вільхи” вантажив 80-річний дідусь, який колись працював на складі електриком. Він під постійними обстрілами керував краном.

“Він підбігає до дверей, тримається за серце і каже: “Все, хлопці, не можу”. Я розумію, що треба вантажити, кажу: “Діду, треба, ідемо, у мене двоє дітей, ти вже старенький, але давай – разом ми зараз усе зробимо”, – розповів Віктор Олійник.

Після завантаження боєприпаси довелося везти майже два десятки кілометрів трасою Київ – Ковель, яку на той час активно прострілювали російські війська. Заповненні боєприпасами вантажівки їхали повільно та з вимкненим світлом.

А потім після того, як майже все було вивезено, у порожні склади прилетіли російські ракети.

Зараз чоловіки кажуть, тепер найприємніше для них – дивитись відео з передової, як їхніми боєприпасами знищують російську техніку та наближають перемогу.