У 2014 році для України вийшла на перший план необхідність в ефективній зовнішній політиці: потрібно було дістати якомога більше союзників на міжнародній арені, які б підтримали нас у питаннях повернення Криму і Донбасу, введення санкцій проти Росії, а також в контексті зближення з ЄС .
Тому з 2014 року Адміністрація президента Порошенка регулярно підкреслювала, що активна дипломатична робота з іноземними колегами є одним з ключових елементів у вибудовуванні безпеки України. На сьогоднішній день подібна риторика продовжує звучати, але вже з Офісу діючого лідера держави. “Апостроф” вирішив порівняти підходи президентів Порошенка та Зеленського щодо теми призначення послів України та реалізації їх діяльності, аби зрозуміти, що змінилося, пише Апостроф
Як призначали послів при Порошенко?
У 2014 році Петро Порошенко позначив ефективну зовнішню політику України, як один з ключових пріоритетів своєї Адміністрації. Однак, незважаючи на подібні заяви, в його каденцію був цілий ряд країн, в яких посли не були призначені. Станом на 2018 рік у України не було послів в 20 країнах. Тодішній глава МЗС Павло Клімкін виправдовувався тим, що не призначені лише 15 послів, а також обіцяв швидко все вирішити. При цьому він пояснював, що наявність посла України за кордоном залежить від інтенсивності двосторонніх відносин й налаштованості політичного керівництва країни на їх розвиток.
Тут важливо відзначити, що саме президент призначає послів України за кордоном. Як вважає екс-міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, манера довго не призначати послів – була системною рисою Петра Порошенка.
“У каденцію Порошенка був період, коли не було призначено близько тридцяти послів України. Була якась презумпція: “Ні, давайте почекаємо, давайте подумаємо”. Простежувалося певне небажання цим займатися.
Ще будучи міністром закордонних справ, Петро Порошенко часто не призначав радників. І маса співробітників МЗС їхала в посольства в ранзі перших секретарів працювати на посаді радника. Складно сказати з чим це було пов’язано: чи були це особисті погляди на політику призначень, або інші “можливі мотивації”. Крім того, складалося враження, що вся дипломатія перебувала в одних руках.
На мій погляд, Порошенко приніс величезну шкоду для дипломатичної служби України. Наприклад, тривалий час, в його адміністрацію необхідно було подавати на узгодження навіть радників. А от причини, чому їх не погоджували – на це питання не давали ніяких пояснень. І як то кажуть, були найрізноманітніші думки щодо мотивації з цього приводу. Така ж сама історія була і з послами“, – розповів він “Апострофу”.
Чи змінилося щось за Зеленського?
Якщо порівнювати зі станом справ у 2020 році, то при Зеленському посли від України не призначені в 18 країнах.
На думку дипломата Володимира Хандогія, кількість непризначених послів в каденцію Порошенка практично не відрізняється від нинішніх часів.
“Завжди в дипломатичній службі була така ситуація, коли в ряді посольств залишалися вакантними позиції послів. Таке призначення – політична проблема, і це питання залежить від багатьох факторів, але в першу чергу – це абсолютна прерогатива президента. Однак не бачу тут великої проблеми з точки зору підтримки відносин або просування національних інтересів держави. Звичайно, погано якщо посли не призначаються в ключових країнах. Але на сьогодні, такої проблеми немає”, – пояснив він “Апострофу”.
На думку його колеги Костянтина Грищенка, в системі нічого особливо не змінилося, крім одного позитивного елемента.
“Нарешті скасували необхідність узгоджувати з Офісом президента тих дипломатів, які йдуть на посаду радника, оскільки вони є ключовою середньою ланкою. Цей крок є дуже важливим і позитивним. Тому що за це вже повністю несе відповідальність Міністерство закордонних справ, і з них можна вже і питати в разі, якщо щось не так. А при Порошенко одні нівелювали інших. і це була страшна проблема для посольств“, – пояснив екс-міністр.
За словами Грищенка, він володіє інформацією, що до кінця 2020-го року Зеленський планує призначити більшість послів на вакантні посади.
Новий посол України у Франції Вадим Омельченко Фото: Gorshenin.in.ua
“Інше питання, кого призначають на цю посаду. Ось призначення нового посла у Франції (їм став Вадим Омельченко – відомий бізнесмен з Дніпра, який досі не мав дипломатичного досвіду, – “Апостроф”), мене, м’яко кажучи, здивувало. Оскільки, виходячи з біографії – людина раніше не мала нічого спільного з дипломатією. Тут важливо розуміти, що дипломатична служба – виключно професійна, і просто “варягів” в таких країнах не сприймають, а Франція – це одна з ключових країн, з якими співпрацює Україна” – пояснив дипломат.
Частота ротацій послів – проблема або даність?
Питання ротацій послів завжди було спірним. Так, відповідно до Закону України “Про дипломатичну службу”, термін довготермінового відрядження дипломата, як правило, становить до чотирьох років в державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною ситуацією безпеки. У тяжких в цьому плані державах термін перебування дипломата можливий до трьох років.
Фото: РИА Новости
Однак, помітна певна тенденція, коли дипломати затримуються переважно в розвинених країнах. Іноді незначно, як посли у Великобританії, Франції або в Австрії, провівши на своїй посаді по шість років, замість чотирьох, а часом – на 10 років, як це сталося у випадку посла України у Ватикані.
Однак дипломат Володимир Хандогій запевняє, що проблеми з ротацією – сильно перебільшені.
“Потрібно враховувати, що соціальний пакет посла що в Африці, що у Ватикані – у всіх однаковий. Звичайно, необхідно дотримуватися практики ротації, але головне – це розвиток двосторонніх відносин держав. Я не можу сказати, що перебування посла на посаді більше чотирьох років – це щось таке кардинальне, з чим треба боротися, тому що бувають випадки, коли відкликання посла передчасно, може позначатися на розвитку дипломатичних відносин. На мій погляд, набагато важливіше щоб не було прогалин між відкликанням посла, і призначенням нового. Я за те, щоб ротація відбулася миттєво, навіть якщо посли будуть трохи довше займати посади“.
У той же час, його колега Костянтин Грищенко вважає, що ситуація з ротаціями, через 1,5 року президентства Зеленського все ж була розглянута, і питанням вже зайнялися.
“Простежується інший підхід. Практично всі посли, які більше 5-6 років займають посаду, вже отримали повідомлення про те, що у них завершується каденція, і вони повертаються в Україну. Ми бачили це на прикладі посла в Ізраїлі, а також посла у Ватикані, і наскільки я розумію, подібна тенденція буде далі продовжуватися.
Можна сказати, що за цей період все більш-менш повертається до встановленого раніше порядку, коли можуть бути певні винятки, але вони не стають правилом. Йдеться про ситуації, коли люди перебувають на посадах занадто тривалий період, і при цьому не відбувається ротація. Але головне в цій всій історії, щоб був збережений професіоналізм, і щоб досвід враховували при призначеннях на подібні посади“, – резюмував екс-міністр.
Посол в країні – це важливо?
Посада посла відноситься до вищого дипломатичного рангу, що дає йому доступ до контактів на найвищому рівні в приймаючій країні – аж до керівників держави. Також присутність посла в країні перебування найчастіше забезпечує більш високий рівень ініціативності працівників дипломатичної місії.
У разі, коли посла не призначено, найчастіше дипломатичну місію очолює Тимчасовий Повірений у справах, але подібна ситуація дипломатичною традицією сприймається як зниження рівня відносин між державами.
Однак дипломат Володимир Хандогій вважає, що хоча посол і впливає на стан відносин, але його діяльність у цьому питанні є далеко не вирішальною.
“Безумовно, призначення посла має відбуватися одномоментно з від’їздом попередника, як це робиться в багатьох державах. Але, наприклад в Україні вже кілька місяців відсутній посол США, і тим не менше, наші відносини розвиваються і підтримуються на достатньо високому рівні”, – вважає він .
І все ж таки, в контексті швидкості процесу призначення послів – перевага явно у Офісу Зеленського.
З іншого боку, видно, що Зеленський, не будучи раніше залученим в дипломатичну діяльність, дав можливість МЗС не погоджувати з ним кандидатури радників в посольствах, щоб фахівці вирішували такі питання самі, в той час як президент буде задавати загальну лінію зовнішньої політики, а іншим супутнім процесом буде займатися безпосередньо виконавчий орган. У теорії це повинно збільшити ефективність роботи посольств України за кордоном.
Однак раніше, вже на посаді президента, Володимир Зеленський піддавався критиці в контексті призначення кандидатур на високі державні посади, щодо професійної кваліфікації кандидатів. Тому щодо роботи МЗС, особливо в області призначення послів, чинному президенту слід враховувати попередні прорахунки, щоб не зробити кадрові питання своєї “ахіллесовою п’ятою”.